Податок

Методичні рекомендації з оподаткування адвокатської діяльності

РОЗДІЛ ІІ. АДВОКАТСЬКЕ БЮРО

2.1. ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДУ АДВОКАТСЬКОГО БЮРО

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Щодо оподаткування доходу юридичної особи податковим законодавством передбачено загальну та спрощену системи оподаткування.

Загальна система оподаткування передбачає сплату усіх видів податків і зборів, передбачених податковим законодавством України, залежно від наявності певних об'єктів оподаткування.

Юридичні особи, які обрали загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств (ст. 133 ПКУ).

Платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (ст. 134 ПКУ).

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст. 135 ПКУ).

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), а також у яких річний дохід не перевищує 20 мільйонів гривень.

Платники податку, у яких дохід перевищує 20 мільйонів гривень, подають податкову декларацію щоквартально.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо вона відповідає вимогам, встановленим гл. 1 розд. ХІV цього Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з абзацом першим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до цього пункту юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень, належать до третьої групи.

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, уключаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті.

Ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (ст. 293 ПКУ).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

• 3 відсотки доходу- у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
• 5 відсотків доходу- у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 цієї статті:

• до суми перевищення обсягу доходу (понад 5 000 000 гривень);
• до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

2.2. ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДУ АДВОКАТА - ЗАСНОВНИКА БЮРО

Щодо оподаткування доходу адвоката - засновника адвокатського бюро, то порядок оподаткування залежить від підстави (форми) виплати такого доходу.

ЯКЩО ДОХІД ВИПЛАЧУЄТЬСЯ ЯК ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податковий агент (юридична особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 ПКУ).

Статтею 168 ПКУ передбачено обов'язок податкового агента утримати та сплатити податок з доходів особи, яка отримує дохід від такого агента. Утримання податку проводиться при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь платника податку. Податок підлягає сплаті до бюджету під час виплати доходу.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільноправовими договорами.

ЯКЩО ДОХІД ВИПЛАЧУЄТЬСЯ ЯК ДИВІДЕНДИ

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 9 % для пасивних доходів (якщо бюро оподатковується за спрощеною системою оподаткування);

- 5 % для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств.

2.3. ОБОВ'ЯЗОК ЩОДО СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ

Обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску виникає у адвокатського бюро при нарахуванні заробітної плати фізичним особам.

Платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільноправового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Єдиний внесок для платників (роботодавців) встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної Законом № 2464-VІ бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок нараховується для платників (роботодавців) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Щодо сплати ЄСВ за осіб, які не перебувають y трудових відносинах з адвокатським бюро, то такий обов'язок y такого адвокатського бюро не виникає з огляду на наступне.

Як відомо, базою для нарахування ЄСВ є сума нарахованої заробітної плати, включаючи основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI). Тобто це виплати, які відносяться до фонду оплати праці й обкладаються ПДФО.

Згідно з п. 3.35 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, сума дивідендів не належить до фонду оплати праці.